Творити власну дорогу слухаючи себе

Кожен день ми отримуємо доступ до все більшої кількості інформації. Публікуються різноманітного роду статті, відео, книги. Здавалось б, чим більше інформації доступно – тим легше і швидше зробити ту чи іншу справу. На практиці це дійсно вірно лише у випадку якогось дрібного завдання – наприклад зрозуміти, як правильно випрати кашеміровий светр. Проте, коли потрібно зробити щось більш складніше – запустити власний готель чи написати книгу – ми зупиняємось. З одного боку ми хочемо зробити справу ідеально. З іншого – боїмось не провалитись. Кажемо собі “Давай спочатку прочитаємо кілька статей на цю тему”. В реальності тих кілька статей затягуються на кілька десяток, доповнених довгими роздумами та розмовами з друзями.

Є дві проблеми з підходом “спочатку дізнатись якнайбільше, щоб потім не провалитись”. Перше – ця справа сильно втомлює. Якщо ви звикли виконувати роботу якісно, то швидше всього будете досліджувати предмет поки не почуєте “Можемо починати” від власного Я. А це може затягнутись на тижні, місяці, а то й роки, враховуючи вашу зайнятість іншими справами кожного дня. Звідси частково випливає друга проблема – парадоксально, але у вас пропадає інтерес втілювати в життя свою оригінальну ідею. “Надто складно!” або “Знаєш, я вже не думаю що ця ідея може бути комусь цікавою” думаємо ми.

Але що, якщо спробувати по іншому. Реалізувати підхід “спочатку зробити так, як сам думаєш”. Навіть якщо знання про предмет мінімальні, а ідеї – чудні чи на межі божевільності. Навіть якщо боїшся провалитись (а так майже завжди і у всіх). Просто взяти і почати робити те, що задумав. Творити власну дорогу слухаючи себе.

Краще спробувати зараз і провалитись потім, ніж довго думати, але ніколи не почати.