Цивілізація


Назва книги: Цивілізація. Як Захід став успішним

Автор: Ніл Фергюсон


Мета книги – зрозуміти, як відстала, занурена в численні внтурішні війни, Європа кінця 13-14 століття вже через кілька століть буде домінувати на світовій арені. Не просто домінувати, а домінувати з дивовижним відривом. Країни Західної Цивілізації контролюватимуть більшу половину території планети і вироблятимуть 3/4 усіх світових товарів. Північну Америку та Австралію заселять вихідці з Британції, Південну – з Іспанії. Африка і Азія буде розділена між Францією, Британією, Німеччиною та Нідерландами.

Навіть сьогодні вплив Заходу на решту частини світу залишається колосальним. Все більше жителів планети вдягаються по західному, навчаються на західний манер, будуть бізнес, лікуються, тощо.

Яка причина цього стрімкого піднесення? Чому Захід став домінувати над рештою світу? Фергюсон пропонує 6 ключових (“вбивчих”) застосунків, завдяки яким це відбулось.

  1. Конкуренція. Саме завдяки шаленій конкуренції між собою, країни Заходу робили постійний прогрес в клювочих сферах розвитку цивілізації – політиці, економіці, науці, мистецтві, соціальній сфері, військовій справі, експансії нових територій.
  2. Наука. Широка підтримка розвитку науки на державному рівні (не зважаючи на релігійний устрій), відкриття академій та запрошення вчених з інших країн вплинула на швидкий розвиток та доступ до технологій. Розвиток науки мав також тісний вплив на вдосконалення воєнної справи. Напротивагу цьому маємо приклад Османської імперії, яка проігнорувала науковий прогрес на користь ісламу і після 17 століття почала занепадати.
  3. Власність. Забезпечення гарантій на право власності, розділення влади на законодавчу та виконавчу і відхід від класової структури суспільства (за винятком рабства) створили умови для стійкого врядування.
  4. Медицина. Розвиток медицини позитивно вплинув на якість та тривалість життя населення Західних імперій та підконтрольним їм колоніальних територій (особливо актуально для Африки).
  5. Споживання. Разом з промисловою індустріаліацією, розпочалась і культура масового споживання. Магія індустріалізації полягала в тому, що робітник був одночасно і споживачем. Це стало основою економічного росту, адже чим кращу зарплату отримував робітник, тим більшим та якіснішим був його попит на товари.
  6. Етика Праці. Етика праці Західних країн, що базувалась на християнських засадах (переважно, на зародившись в 16 столітті Протестанцизмі) спонукала до постійної добросовісної роботи, а також до заощадження та інвестування капіталу. Більшу частину своєї історії людство працювало, щоб жити; натомість протестанти жили, щоб працювати.

Наприкінці книги автор аналізує теперішній стан Західної Цивілізації (Західна Європа, США, Канада та Австралія) і пробує зрозуміти, наскільки ймовірним є її занепад. На його думку основним ворогом можливого занепаду Заходу є не зовнішні сили (Китай), а “малодушність та історична необізнаність, що живить її”.


В книзі мене вразили два явища:

  1. З промисловою революцією прийшла і культура масового споживання. Незважаючи на бідні умови робітників на початку індустріалізації, вони могли дозволити собі купувати товари (наприклад, більше ніж одну сорочку). Чим більше промисловість орієнтувалась на споживчі потреби, тим швидше розвивалась економіка (держава).
  2. Значення протестантської етики на процвітання держави. Протестантам властиво не просто багато працювати, а бачити в цьому сенс свого існування (Більшу частину своєї історії людство працювало, щоб жити; натомість протестанти жили, щоб працювати). Вони також вміли заощаджувати і інвестувати капітал, що є прикладом ідеальної інтеграції у світ з капіталістичними відносинами.